- бубнявіти
- —————————————————————————————бубня́вітидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
бубнявіти
Смотреть что такое "бубнявіти" в других словарях:
бубнявіння — я, с. Дія за знач. бубнявіти … Український тлумачний словник
бубнявіти — іє, недок. Збільшуватися, набрякати, наповнюючись вологою, соком … Український тлумачний словник
бубнявіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
брякнути — I ну, неш, док. 1) неперех. Задзвеніти з брязком; брязнути. 2) перех., розм. 3) перех., розм. Сказати щось не до речі, не до ладу; бовкнути. II не, недок. Набрякати, вбираючи в себе вологу; бубнявіти. || Брезкнути (про тіло, обличчя) … Український тлумачний словник
бубніти — I ню/, ни/ш, недок. Те саме, що бубоніти 1), 3). II іє, діал. Набрякати, бубнявіти … Український тлумачний словник
набрякати — 1) = набрякнути (про частини тіла, кровоносні судини, шрам тощо збільшуватися в об ємі, розпухати від припливу крові, молока тощо), набухати, набухнути, напухати, напухнути, розбухати, розбухнути, брякнути, бубнявіти; пухнути, спухати, спухнути,… … Словник синонімів української мови
брякнути — 1 дієслово доконаного виду брякнути; бовкнути брякнути 2 дієслово доконаного виду бубнявіти … Орфографічний словник української мови
бубніти — 1 дієслово недоконаного виду бубоніти бубніти 2 дієслово недоконаного виду набрякати, бубнявіти діал … Орфографічний словник української мови
пучніти — нієш, ніє, Пр. Пучнявіти, набрякати, бубнявіти … Словник лемківскої говірки
